НАУКОВЦІ  ПРО ПРОСЛАВУ ГОСПОДА

Олег Огірко, Ігор Огірко

Релігії є вченням про Розумний Задум Творця щодо створення живої і неживої природи. Згідно з релігією для виникнення життя і свідомості необхідний Інтелект, який ці форми знає і здійснює. Стверджено, що об’єктивно-ідеалістичне мислення варто визнавати мисленням послідовно науковим. Визнавання існування Творця Всесвіту є одночасно як засадничим принципом для всіх світових релігій, так і послідовно обґрунтованим науковим фактом. Вказано на наукові, історичні, моральні та антропологічні аргументи існування Творця. Сама людина – це найкращий аргумент існування Бога. Вона є найвиразнішим документом Божої реальності і Його присутності у світі. Сучасна наукова картина виникнення світу ґрунтується на теорії Всесвіту. Зафіксована у Біблії послідовність подій має глибокий сенс. Всесвітньовідомі вчені вірили в Бога та засвідчили глибоку духовність, талановитість і відповідальність.Ми не можемо зміцнити віру людині в Бога математично- навіть близько. Математика точна наука і тому математика міжнародна мова спілкування. Міжнародна світова мова — міжнаціональна мова спілкування, котру вивчають багато людей. Міжнародна мова характеризується не лише за числом носіїв, і географічним поширенням, вона використовується в національних організаціях.

Ключові слова: аналітична філософія релігії, релігійна мова, філософський теїзм, дедуктивізм, індуктивізм, існування Бога, , філософська теологія., Бог, Творець, наука, віра.

Людство впливає на природу, підкоряє її своїм цілям, у більшості споживацьким, вступаючи тим самим у протиріччя з доцільністю, закладеною в природних умовах і викликаючи штучні зміни, які нерідко досягають глобальних розмірів. Тим часом все більш затверджується і здобуває наукову обґрунтованість переконання в тому, що у природі всі взаємопов'язано не тільки причинністю, але і доцільністю. Навіть такі явища, що, здавалося б тимчасові і миттєві, що виникають та протікають спонтанно, як наприклад, землетрус, виверження вулканів, урагани і т. ін., займають, своє місце в загальній структурі природних процесів і мають своє призначення. Моральна свідомість часто вимагає від людини поводження, що йде врозріз із біологічно властивими всьому живому інстинктами самозбереження, із законом боротьби за виживання. Ніхто не стане заперечувати актів самопожертви заради порятунку життя, здоров'я, інколи навіть заради благополуччя інших людей, не зв'язаних з даним об'єктом родинними або якими-небудь іншими стосунками. Наприклад інстинкт самозбереження, закон прагнення до виживання можуть утримати людину від всього, що йде врозріз із властивими всьому живому егоїстичними спонуканнями, але ніяк не можуть спонукати людину до біологічної самопожертви. Кожен такий вчинок можна розглядати як порушення законів біології, законів природи — як щось надприродне. В тому ж руслі лежать подвиги, вчинені протягом тривалого часу, що вимагають великого терпіння, постійного подолання власного егоїзму, як наприклад, догляд за важкохворим, позбавлення себе необхідного заради збереження життя іншого.

Церква свідчить про пізнання Бога за допомогою розуму. Credo, ut intelligam («Вірую, щоби зрозуміти»), як і intelligo, ut credam («Розумію, щоби вірити»). Пізнання може йти від причини до наслідка (індуктивне), або від наслідка до причини (дедуктивний). Є докази існування Бога психологічні (бл. Августин), космологічні (Тома Аквінський) та онтологічний (св. Ансельм Кентерберійський). Тома Аквінський у праці «Сума теології», висунув телеологічний докази буття Бога.Рене Декарт у праці «Міркування про метод», запропонував свій власний варіант підтвердження доказу. Бенедикт Спіноза в «Етиці» також розглядав доказ.Вся сума аргументів, якою нині володіють сучасні апологети існування Творця, конче змушує визнати, що тільки об’єктивно-ідеалістичне мислення слід визнавати мисленням послідовно науковим, а матеріалістичне мислення можна вважати таким лише формально. Лондонська «Таймс» інформувала що, у Нью-Йорку 72-річний польський професор-математик і космолог, колишній архієпископ Кракова і друг Папи Римського Івана Павла Другого Міхаль Геллер отримав премію Фонду Темплтона у розмірі 820 тисяч євро за «розширення метафізичних горизонтів науки». Згадана премія щоразу коригується, щоб бути вищою за Нобелівську. На отримання цієї премії Геллера висунув ректор Ягеллонського університету Кракова професор Кароль Муйжель, який заявляє, що Геллер «зумів проілюструвати – непереконливість релігії, яка відокремлює себе від науки і сліпоту науки, яка не визнає інших шляхів розуміння». «Таймс» повідомляє, що Міхаль Геллер розробив математичну формулу, яка дозволяє пояснити все, навіть випадковість. Дехто вважає, що теорії Геллера містять не стільки докази існування Бога, скільки змушують засумніватися в матеріальному існуванні світу довкола нас. Лондонське видання нагадує, що Геллер дитиною потрапив із репресованою родиною до Сибіру, де він закінчив початкову школу і потім повернувся до Польщі. Тут він пішов до семінарії, за що його родину знову переслідували. Пізніше Геллер займався математикою у багатьох університетах світу. Фахівці стверджують, що дослідження польського професора і священика йдуть далі теорії і математичних досягнень Ґейзенберга. Професор Геллер каже, якщо у нашого Всесвіту є початок, то ми можемо передбачати що був і його Творець. Будь-яке явище ставить перед людською свідомістю питання причини і мети даного явища. Закон причинності пронизує всю матеріальну і духовну дійсність, змушуючи замислитися про Першопричину цієї дійсності; наявність доцільності завжди змушує мати на увазі чиюсь розумну діяльність, інакше кажучи, доцільність світу в тому або іншому окремому його феномені неминуче приводить до висновку про існування не просто причини, а розумної причини, що додає даному явищу визначену цілеспрямованість. Таким чином, наявність доцільності в тих або інших діях, процесах і інших феноменах вказує на доцільність Творця.Але якщо Всесвіт існує без початку і кінця, то де ж тоді місце для Творця, запитує Геллер. Він також відкидає ідеї Ньютона про абсолютність простору і часу та Бога, що нібито створює енергію і речовину. Геллер закликає повернутися до старої традиційної доктрини, що акт творіння Всесвіту був дією поза простором і поза часом. Хід історичних подій та приклади особистої долі людей переконливо демонструють причину такого явища: попри будь-які аргументи апологетів існування Творця, певні люди завжди будуть матеріалістами – і це саме з тієї причини, що послідовно ідеалістичне мислення спонукає особу в її вчинках уважно ставитися до волі Творця, а матеріалізм відкриває шлях до свавілля. Визнавання існування Творця Всесвіту є одночасно як засадничим принципом для всіх світових релігій, так і послідовно обґрунтованим науковим фактом. І в цьому немає нічого нелогічного, оскільки знання кожної (навіть природничої) істини починається з ознайомлення людини з необґрунтованим твердженням про цю істину, а завершується систематизованим і перевіреним її знанням. Наукове мислення не цурається розгляду релігійних вчень; істину буття Творця Всесвіту розглядає як науково доведений факт. Творення є дією, за допомогою якої Господь надає буття видам сущого, надаючи їм можливість постати з нічого. Саме творення також не є еманацією чи еволюцією. Еманацією не виступає через те, бо тут «не відбувається поширення буття зі свого джерела, а є покликання до буття того, чого раніше не було. Так творення є еволюцією, бо має відношення до походження перших видів сущого. Бог за власним бажанням творить все з нічого. Творячи, Бог дивиться, чи це є добрим, а коли бачить у сотворених речах добрі прикмети, то йде далі, де у кінці сотворює людину на Свій образ та подобу. Людська душа, на думку креаціоністів, є теж витвором Бога. Саме душа уподібнює людину до свого Творця, яким є Бог. В сучасній освіті є чудова нагода впроваджувати теорію креаціонізму, яка допоможе розкрити нашій молоді, що людина – це не результат еволюції, чи так званої теорії панспермії, а творіння Боже, про яке знаменито висловився псалмопівець: «Коли на небеса спогляну, твір Твоїх пальців, на місяць та на зорі, що створив єси, то що той чоловік, що згадуєш про нього, або людська істота, що про неї дбаєш. Мало чим зменшив єси його від ангелів, славою й честю увінчав його. Поставив його володарем над творами рук Твоїх, усе підбив йому під ноги» (Пс. 8,4–7). Людина створена Богом за своїм «образом і подобою», тобто теорія її походження спирається на ідею креаціонізму. При вивченні гуманітарних дисциплін в навчально-виховному процесі вищої школи передбачене ознайомлення студентської молоді із Святим Письмом – Біблією як фундаментом світової культури. Саме Святе Письмо дає правдиве розуміння людини як вінця творіння, що є втіленим духом і одухотвореним тілом, її призначення та покликання до спільноти в любові та через любов. Воно також розкриває мету життя людини – любити людей і Бога, бути доброю, знати, говорити і засвідчувати істину та творити красу. Людина створена Богом І несе моральну відповідальність перед Ним за своє життя. Біблія розказує і про падіння людини – згори донизу, і про розвиток знизу догори. Теорія еволюції не заперечує існування Бога, Його план щодо людини, вічне життя і суд. Визнає гріхопадіння і цим є необхідність примирення з Богом, виправдовує моральну поведінку людини. Відомі богослови та філософи, використовуючи досягнення науки, доводили існування Бога. Великий учитель Західної Церкви святий Августин Аврелій (354–430) справедливо повчав: «Вірую, щоб зрозуміти і пізнати, а розумію, щоб вірити». Доктор Церкви святий Тома Аквінський (1224–1274) обґрунтував п’ять головних доказів існування Бога, які полягають у тому що: 1) хтось спричинює рух у тому, що рухається, бо ніщо не має саме в собі причини руху; 2) лад і порядок у Всесвіті свідчить про Творця, бо все має свою причину; 3) існування можливих, необов’язкових речей свідчить про Творця; 4) обмеженість досконалостей творінь свідчить про повну досконалість Творця; 5) все у світі має свою ціль і прямує до неї, що свідчить про існування Верховного Упорядника. Подаючи ці аргументи, ми тим самим стверджуємо, що Господь Бог – перша причина, перший рух, створює чарівний лад у світі, ступені досконалості та щось потрібне й непотрібне. Науковий доказ існування Бога ґрунтується на універсальності світу на рівнях мікро-та макросвітів, тобто молекул, атомів і планет, які взаємодіють за певними універсальними законами. Цей же доказ ґрунтується і на оптимальності світу, до якого неможливо щось додавати чи віднімати, бо порушується відповідний баланс і стан існування. Науковий доказ торкається також проблеми гармонії світу, в якому одне без одного існувати не може, бо взаємно себе доповняють. Цей доказ показує неперевершену мудрість Творця у влаштуванні світу. В цьому доказі використовуються: антропний принцип, який вказує на доцільність у природі для можливості життя у всіх формах; телеологічний принцип, який указує на мету існування всього живого і неживого; онтологічний принцип, який апелює до логічності самої постановки питання про сумнів у правдивості існування Творця; принцип, який привертає увагу до причинно-наслідкового зв’язку у питанні виникнення Всесвіту. Важливим доказом існування Бога є історичний доказ, який вказує на історичний досвід людства у культі Бога, у вірі в позагробове життя. Доказом існування Бога є також моральний доказ, який відкривається в голосі совісті і сумління у житті людини. Цей голос є Божим голосом в душі людини, який за добрий вчинок потішає людину, а за злий учинок її мучить, гнітить і докоряє. Моральні докази існування Бога стосуються також і бажання щастя та загального переконання всіх народів. Правдива християнська етика ґрунтується на Біблії. Сама людина – це аргумент існування Бога. Вона є документом Божої реальності та Його присутності у світі. Знаки Бога можемо спостерігати у житті та діяльності людини. Незважаючи на постійне самовдосконалення, людина не може досягнути повноти досконалості. Діяльність людини виявляє її велику духовну здатність, але вона зумовлена виміром своєї тілесності. Своїм життям людина вказує на Бога, як остаточну вершину своєї діяльності. Звичайно, віруюча людина не потребує доказів існування Бога, бо Він є сенсом її життя. Більша частина молоді, знає про Бога -називати себе віруючою, і може обґрунтувати свою віру. Вивчаючи ряд наукових предметів у школах, молодь завжди в їхньому світлі може пізнати Бога. Акцентуючи увагу на науковій картині світу, варто поєднувати її з релігійною, яка її доповнює. Сучасна наукова картина виникнення світу ґрунтується на теорії колапсу, надпотужного вибуху порожнистої матерії, теорії розширення Всесвіту, теорії реліктового випромінювання. Все це підтверджується Біблією, згідно з якою – «усе це створив Бог з нічого» (2 Мак. 7.28), а першим днем творіння Божого було: «Нехай буде світло!» (Бут. 1.3), внаслідок якого й постав цей вибух і розширення порожнистої матерії. Під дією сил Любові, сильної та слабкої взаємодії постали різні структури матерії, про що своєрідно підтверджує Біблія у другому дні творіння: «І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю» (Бут. 1.7). Використовуючи природничі дисципліни, наприклад математику, фізику, астрономію, хімію можливо запроваджувати теорію у навчально-виховний процес вищої школи. Науковці визнають, що зафіксована у Біблії послідовність подій має глибокий сенс. Сучасні дослідження генотипу людини підтверджують її кардинальну різницю від тварини. Тому, пізнаючи різноманітні науки, пізнаємо і Господа Бога, який дав натхнення вченим до їх розвитку. Всесвітньовідомі вчені, такі як: О. Коші, К. Гаус, Г. Марконі, В.Ф. Браун та багато інших були віруючими. Українці пишаються своїми великими, славетними вченими (Ю. Дрогобичем, Г. Сковородою, І. Пулюєм), які щиро вірили в Бога та засвідчили глибоку духовність, талановитість і відповідальність.

Життєві поради науковців собі та рідним

Наше життя таке, яким його роблять наші думки.

Побачте в людині хороше – і вона стане вашим другом.

Люди ставляться до нас так само як і ми ставимося до них.

Спробуйте – хоча б задля цікавості – переконати людину в тому, що вона хороша і благородна.

Кожен день життя дає нам якийсь урок.

Атмосфера любові у вашому будинку – основа вашого життя.

Відчувайте себе вільним, але не порушуйте меж.

Дотримуйтесь правил: поважай себе, поважай інших, не тікай від відповідальності за свої вчинки.
Потрібно прислухатися до себе, наодинці.

Коли ви програєте, ви не втрачаєте накопичений досвід.

Любові віддавайтеся повністю.

Не дозволяйте суперечці зруйнувати дружбу.

Оцінюйте свій успіх, пам’ятаючи про те, від чого вам треба було відмовитися, щоб його досягти.

Пам’ятайте, що іноді мовчання є найкращою відповіддю.

Проживіть гідне життя, щоб потім, у старості, вам було що згадати.

У суперечках говоріть тільки про сьогодення, та не згадуйте минуле.

Проводьте трохи часу на самоті.

Якщо ви помилилися, негайно зробіть все, щоб це виправити.

Кожен день життя дає нам якийсь урок.

Атмосфера любові у вашому будинку – основа  життя.

Відчувайте себе вільним, але не порушуй меж.

Дотримуйтесь правил-  поважай себе, поважай інших, не тікай від відповідальності за свої вчинки.

Потрібно прислухатися до себе.

Коли  програєш,  накопичений досвід.

Не дозволяйте суперечці зруйнувати дружбу.

Оцінюй  успіх, пам’ятаючи , від чого  треба було відмовитися.

Пам’ятайте, що  мовчання є найкращою відповіддю.

Проживіть гідне життя, щоб  у старості,  що згадати.

У суперечках не згадуйте минуле.

Якщо  помилилися,  зробіть , щоб  виправити.

Джерелом енергії, ентузіазму  є любов до Христа . Молитва є повітрям,  їжею, яка живить .

Ціле  життя є єдиною великою молитвою.

У цьому світі є тільки один спосіб заслужити любов – перестати вимагати її й почати дарувати любов, не сподіваючись на взаємність.

Вираз, який ви носите на обличчі, куди важливіше одягу, який ви одягаєте на себе. 

Вмійте стати на позицію іншої людини й зрозуміти, що їй потрібно, а не вам. З тим, хто зможе це зробити, буде весь світ.

Завжди пам'ятаймо, що діти люблять слухати розмови дорослих – і будьте напоготові.

Дитина, оточена підтримкою – вчиться захищати;Дитина, оточена очікуванням – вчиться бути терплячою;Дитина, оточена похвалами – вчиться бути впевненою;Дитина, оточена чесністю – вчиться бути справедливою;Дитина, оточена безпекою – вчиться довіряти;Дитина, оточена схваленням – вчиться поважати себе;Дитина, оточена любов’ю – вчиться любити і дарувати любов;Дитина, оточена свободою вибору – вчиться бути відповідальною за свої рішення.

Якщо будемо всім серцем вірити в те, що одного разу опинимося в потрібний час в потрібному місці, це обов’язково станеться.

Захоплення заслуговує кожен, і ви в тому числі.

Поводься так, ніби ти вже щасливий, і ти справді станеш щасливішим.

Посмішка нічого не варта, але дорого цінується.

Будьте зайняті. Це найдешевші ліки на Землі – і одні з найбільш ефективних.

Будь-який дурень може критикувати, засуджувати й скаржитися. Але розуміння і прощення вимагає сильного характеру і самоконтролю.

Вантаж  майбутнього, доданий до вантажу минулого, який ви звалюєте на себе в сьогоденні, змушує спотикатися на шляху навіть найсильніших.

Для доброї людини кожного дня починається нове життя.

Дорога до серця людини лежить через розмову про речі, яким вона вірить найбільше

Людина бодай п'ять хвилин на день буває дурнем. Справжня мудрість полягає в тому, щоб не перевищувати цей тимчасовий ліміт.

Критикувати – надійний спосіб нажити ворогів.

Люди не цікавляться ні мною, ні вами. Вранці, опівдні й після обіду вони зайняті лише собою.

Не бійтеся ворогів, які нападають на вас, бійтеся друзів, які вам лестять.

Пам'ятайте, що ім'я людини - найсолодший і найважливіший для нього звук будь-якою мовою.

Перед вами людська натура в дії: винний звинуватить будь-кого, але тільки не себе.

Сильне бажання чогось навчитися – це вже 50% успіху.

Страх не існує ніде більше, окрім у вашому розумі.

Таємниця наших нещасть в тому, що у нас занадто багато дозвілля для того, щоб міркувати про те, чи щасливі ми чи ні.

Три чверті людей, з якими ви зустрінетесь, прагнуть співчуття. Проявіть його, і вони полюблять вас.

Умійте стати на позицію іншої людини й зрозуміти, що потрібно їй, а не вам. З тим, хто зуміє це зробити, буде весь світ.

Якщо хочете бути веселим, дійте весело.

Якщо захочеться перероблювати людей – почни з себе. Це і корисніше, і безпечніше.

Якщо хочете щось отримати – звертайтеся не з проханням, а з пропозицією допомоги.

Кінець краще, ніж початок.

Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.

У істини проста мова.

Найголовніша з усіх згубних пристрастей є заздрість – мати інших пристрастей та беззаконь.

Уникаймо людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.

Краще в одного розумного і добродушного бути в любові і повазі, ніж у тисячі дурнів.

Ми повинні бути вдячні Богові, що він створив світ так, що все просте – правда, а все хибне – неправда.

Не все те отрута, що неприємне на смак.

Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.

Що полюбив, в те й перетворився.

Хіба може говорити про біле той, кому невідомо, що таке чорне?

Ніхто не може вбити в собі зло, поки спершу не зрозуміє, що таке зло, а що добро. А не пізнавши цього усередині себе, як можна пізнати і вигнати його в інших.

Нам недобре від того, що ми знаємо багато зайвого, а не знаємо найпотрібнішого: самих себе. Не знаємо того, хто живе в нас. Якби ми знали і пам’ятали те, що живе в кожному з нас, то життя наше було б зовсім інше.

Відповідай спокійно, коли на тебе кричать; Реагуй м'яко, коли на тебе насідають; Стався доброзичливо, коли до тебе ставляться агресивно; Зустрічай з добродушною посмішкою, коли до тебе прийшли зі злістю; Благословляй, коли тебе проклинають;

Від душі роби добро, коли тобі зробили зло; Будь лаконічним, коли інші багатослівні; Уникай, коли втягують у сварку; Перестань слухати, коли інші брешуть;

Будь простим, коли інші мудрують; Відреагуй з гумором, коли безжально судять;

 Попроси повторити спокійно, коли на тебе злобно накричали «Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає». (Приповісті 15:1).

Все змінюється і все проходить.

Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі.

Вчися розуміти і поважати інших людей.

Не починай конфлікти першими. Задумайся, як часто ти їх провокуєш?

Думай позитивно. Бажай добра. Ніколи не накопичуй зло всередині себе. Уникай конфлікту на роботі чи вдома — просто промовчати.

Не критикуй!Не сперечайся!Не скаржся!Не звинувачуй!

Посміхайся! Гарний настрій — порятунок від скандалів.

Не бійтеся визнати, що у вас є віра. Розкажіть про те, що керує вашою вірою.

Знайте Біблію. Біблія – джерело великої мудрості.

Не почувайтеся так, ніби ви мусите знати всі відповіді на запитання. Набагато краще просто сказати: «Чудове питання! Я не знаю на нього відповіді».

Будьте логічними. Не заперечуйте важливості наукових тверджень.

Це правда, що наука не має відповідей на усі запитання, але на деякі таки має, і якщо намагаєтеся заперечити, ризикуєте опинитися в дивній ситуації.

Раціональні аргументи християнства мають довгу історію, і якщо ви можете їх використовувати, то говоріть термінами, які ваш друг зможе зрозуміти.

Збагніть, що ваша єдина мета – це посіяти зерно. Просто відстоюйте християнство, наскільки можете, і пам’ятайте, що це  Божа справа, не ваша.

Моліться. Не робіть помилки, покладаючись лише на власний розум, у той час коли Святий Дух – до ваших послуг. Ви будете вражені. І це буде корисно.

Ті, кому вдається сприймати роботу не як рутину, а як кар'єру та покликання, значно частіше почуваються щасливими.

Привчи себе щодня записувати або нагадувати собі, що хорошого відбулося. Невдовзі це стане хорошою звичкою, і ти навчишся бачити позитивні сторони життя.

Краще перестань звинувачувати себе та винеси користь із помилок. Обміркуй свої дії, зрозумій причини невдач і винось користь.

Змирися, що помилки бувають, навчитися контролювати свої емоції у зв'язку з ними.

Окреслюй собі здійсненні цілі, не завищуй планку. На шляху до великої глобальної мети став маленькі та легкодосяжні.

Хочеш досягти більшого на роботі – проаналізуй і з'ясуй, що робилося не так. І просто виправ помилки.

Хочеш стати щасливішим – стань кращим. Не подобається фігура – займися спортом, не подобається кар'єра – працюй краще. Наприклад, хочеш схуднути – поклади корисну їжу ближче, а шкідливу – якнайдалі. І роби заплановану справу щодня, щоб вона стала справжньою звичкою.

Не відмовляйся від підтримки близьких Почни цінувати своїх колег на роботі та близьких удома. Налагодь хороші стосунки, усміхайся, вітайся з ними, спілкуйся під час перерв, визнай достоїнства кожного та цінуй внесок у спільну справу.

Доки ти не приймеш твоїх обмежень, доти не зможеш збудувати чогось тривкого, бо витрачаєш час на мріяння й бажання засобів і можливостей, що інші мають. Перестань дивитись на засоби й можливості інших; поглянь на твої, пізнай їх добре, візьми їх в руки і працюй.

Не заперечуй своєї обмежености: це було б згубне для тебе. Заперечити її — не означає ліквідувати її. Натомість треба добре її пізнати, не перебільшуючи й не зменшуючи її. Якщо ти можеш змінити в ній дещо, чого чекаєш, щоб узятись до праці спокійно, але постійно? Якщо ти не можеш нічого зробити, прийми її. Піднеси твоє чоло і спокійно та рішуче прийми її. Не щоб вона тебе розтрощила, але щоб ти її ніс і жертвував.

Не бійся. Бог тебе бачить, і в його очах ти не менший і не менше люблений від кого-небудь, котрому ти завидуеш. Жертвуй Йому твої турботи, твій жаль, твоє страждання і вір більше в Його силу, ніж у твої можливості.

Якщо ти признаєш, приймеш і пожертвуєш свої обмеженості Богові, ти побачиш, що твоя бідність  стане незмірним багатством.

Твої обмеження не є тільки перепонами; вони є також Божими вказівками на дорозі твого життя. Може ти не вмієш добре говорити? Боязкий ти? напевно ти маєш більше виконувати, ніж командувати. Ти, може, нездібний до наукової праці; хіба також і до конкретної, до організації, до виконування планів та ідей?

Признай, прийми, жертвуй твої обмеження; але також і твої якості, здібності, можливості. Тобі їх не бракує.

Признати дари, що Бог дав нам, не є злом. Зло — гордість — є тоді, коли ми думаємо, що ми заслужили собі на них або придбали їх собі нашими силами.

Правдиво покірний .нічого не боїться, навіть себе самого; признає свої якості й обмеження; не бояться інших людей. Він боїться тільки Бога.

Коли ти одержуєш дарунок від приятелів, виявляєш своє вдоволення й дякуєш. Бог Отець дав тобі немало дарунків! Часто ти не відважуєшся поглянути на них та радіти з них; а ще менше дякуєш за них. Граєш доброчесного, а ти навіть невихований, нечемний.

Дари твого небесного Отця не є тільки для твого особистого вжитку. Вони також і для інших та для Нього. Чим більше ти одержав, тим більшу відповідальність ти маєш. Тому, якщо ти маєш боятись чогось, то бійся невикористати твоїх здібностей.

Прийми себе таким, яким ти є, також і у відношенні до інших. Чому ти боїшся того, що є розумнішим від тебе, що краще вміє говорити, що краще  знає справу ? Чому ти боязкий, спаралізований комплексом меншевартости? Тому, що ти не погодився бути тобою і перед іншими ти страхаєшся їхньої оцінки.

Не намагайся, і навіть не бажай жити життя іншого: воно не для тебе. Бог Отець приготовив нам життя на нашу міру. Жити життям когось іншого, було б носити одяг іншого, тому що він йому добре пасує. Але для тебе той одяг буде або заширокий, або завузький.

Не журися тим, що інші думають чи говорять про тебе. Вони приймуть твої обмеження, якщо ти сам признаєш їх. Але вони не простять тобі того, що ти боїшся або соромишся, і хочеш їх обманути, показуючись таким, яким ти не є. Таким чином ти допоможеш іншим, бо люди потребують таких, що вміють признати свою обмеженість, щоб і вони самі мали відвагу признати і свою. Пам’ятай, що не тільки ти є обмежений, але й інші також; немов людини, яка в чомусь не була б обмежена.

Будь собою. Інші потребують тебе таким, яким ти є, яким Господь тебе створив. Ти не маєш права маскуватись, грати комедію, бо ти обманював би інших. Скажи собі: «Я принесу щось нового для його життя, бо вийшов з рук Божих ».

Кожна людина в якийсь спосіб є обмежена, неповна. Всі люди разом творять людство, а в Христі — його Таїнственне Тіло. Обмеженість кожного — це запрошення до злуки з іншими в любові.

Май тільки одне бажання: бути вповні, без найменшого ухилу, тим, яким тебе Бог бажав і ти будеш досконалий.

Виховуйте дітей, подаючи їм бездоганний зразок. Діти не люблять повчань та нотацій, вони хочуть бачити ваші поступки, а не слухати ваші слова.За будь-яких обставин намагайтеся бути на висоті в очах своїх дітей. Не виставляйте напоказ свої слабкості та недоліки. Коли батьки дозволяють дітям бачити їхні слабкості, діти хвилюються, втрачають орієнтацію, оскільки їм немає більше на кого покластися.

Людина має закохуватися і давати можливість закохуватися в себе.

Вершиною мудрості є доброта. Люди егоїстичні. І все ж люби їх.

Якщо зробиш добро, люди звинуватять тебе в корисливості. І все ж твори добро.

Якщо тебе супроводжує успіх, ти наживаєш ворогів. І все ж добивайся успіху.

Добро, зроблене тобою, завтра ж  забудуть. І все ж твори його.

Щирість і відкритість зроблять тебе уразливим. І все ж будь щирим і відкритим.

Те, що будував роками, може зруйнуватися в одну мить. І все ж будуй.

Люди потребують допомоги, але вони ж  стануть дорікати тобі. І все ж допомагай людям.

Віддавай світу найкраще, що маєш, але натомість одержиш удар. І все ж віддай світу найкраще, що в тебе є!

Дитина, почуваючи себе маленькою та слабкою, хоче мати над собою непорушний авторитет, що захищає її. Дитина шукає у батьків підтримки. Якщо вдома дитина є свідком сварок, суперечок між батьками, бачить брехню та нечесність, то як батьки можуть очікувати, що їм вдасться добре виховати її? Це причина багатьох трагедій у сім’ї та у суспільстві.

Краще не бити дитину. Ніколи не карайте дитину, якщо ви сердитесь. Ви залишите в її пам’яті враження ненависті, злоби, а не справедливості. А для справжнього виховання дитина повинна відчувати, що ви справедливі, і тому праві, караючи її.Ваші покарання повинні бути продиктовані не тим, що у вас лопнуло терпіння, а бажанням дати зрозуміти дитині, що для її ж блага існують правила, яких потрібно дотримуватись. Батьки завжди поруч.

Діти повинні безмежно довіряти своїм батькам і підкорятися їм. Це одне з основних правил виховання дітей в дружній і люблячій сім'ї. Так поводився Ісус у Назареті, тридцять років підкоряючись своїм батькам.

Життя коротке і ви повинні бути в змозі  залишити поганий кіно, викинути погану книгу, йди геть від поганої людини.

Будь сміливим і радісним з того, що ти християнин!

Молися до Бога про мудрість і Бог дасть мудрість!

На Службі Божій ти серед незліченного числа Ангелів, які в найбільшім захопленні є присутні при Божественній Жертві. Одна Служба Божа, вислухана за життя, Богові миліша, а тобі корисніша від багатьох Служб Божих за тебе по твоїй смерті. Вона тебе охороняє від багато лиха й небезпек, які мали б тебе стрінути.

Через кожну Службу Божу ти душам в чистилищі даєш найбільшу поміч. Ти дістаєш благословення священика, яке Бог потверджує в небі. Ти є благословенним в твоїх дочасних зайняттях і справах. На кожній Службі Божій можеш зменшити кари гріхи.

Через Службу Божу ти даєш Богові Ісусу Христу найбільшу славу.Він відпускає незнані гріхи, з яких ти ніколи не сповідався.Кожна Служба Божа піде з тобою на Суд і буде благати помилування.

За здоров’я дітей ,батьків, родичів, друзів не п’ють — за них моляться.І за щастя не п’ють — за нього і борються.

В кожній людині є дух Божий. Потрібно його лише віднайти.

Доброта - це мудрість у сприйнятті життя.

Добре виконана робота - це мистецтво.

Шукайте Бога в собі, тоді буде мир серед людей.

Важливо не говорити про людину погано, а побачити щось добре в ній.

І в науці, і в математиці є мистецтво.

Бог любить нас.

Навчаючи інших вчися сам.

Хто є терпеливий, той буде спасенний.

Немає сліпих випадків, але є Боже Провидіння.

Важливо не що ми робимо чи як багато ми робимо, але як ми це робимо.

Правду завжди  необхідно говорити з любов’ю.

Переступити через страх, подолати перешкоди – це і є справжня віра.

Сердечна ніжність дарує свободу дій іншій людині.

Нема людей, щоб любити і виявляти ніжність до інших.

Важить не перемога, не доведення власної правоти, а те, що ми насправді любили.

Єдиною розумною відповіддю на агресивність є любов. Гармонія завжди є там, де є любов.

Критерієм розпізнання покликання є відчуття щастя.

Лише коли залишатимемося самими собою, тоді зможемо дарувати і отримувати любов.

Молитва це битва любові проти гріха і смерті.

Скільки Господь посилає спокус, стільки ж і дає душі благодаті. Тільки Бог бачить серце.

Досить кілька фраз, але промовлених серцем, і голос  мають почути.

Правдива любов, сердечна ніжність не чекають нічого у відповідь.

 Насолоджуватися теперішнім, не жалкувати за минулим, не замріюватися майбутнім.

Тим, що ходять у світлі, нічого боятися темряви.

 Навіть якщо подія матиме сотню облич, ти повинен бачити найгарніше.

 Любов містить у собі радість, мир, віру в людей, терпеливість, доброту і вміння володіти собою. Без любові вершини стають неприступними, моря – нездоланними, пустелі – нестерпними, а труднощі – життєвим тягарем.

Щоб почути Бога, треба знати мову душі, а це - мова любові. Через любов можна страждати, але завдяки любові можна також радіти та заспокоюватися.

Якщо дарувати ніжність іншим людям, це збільшить силу, відчуєття втіху від життя.

 Любов є єдиним критерієм усіх наших учинків. Любов породжує любов.

Нічого в житті не стається з нами випадково, і все має свій сенс.

Як ми живемо, так і молимося. Молитва є ознакою життя, сповненого довіри до Бога.

 Реальність залежить  від того, як її сприймаємо.

Молитва завжди має сенс. Молитва –приносить плоди.

Не треба опускати нагоди любити і приносити радість. Ми є тим, що даємо іншим.

Завжди треба підтримувати те добро, яке у людині вдається помітити.

 Ласкаве слово вгамовує злість. Де є ніжність, там немає агресивності.

Правдивою любов’ю ніколи не можна любити забагато. Любові треба вчитися.

 Бог продовжує втручатися в історію багатьма знаками.

Боятися любови означає боятися життя.

Справжня радість з’являються коли в нашому серці є добро.

Вчинки вартують більше, ніж слова. Вони залишаються в пам’яті і формують людину.

Лише у смиренному серці розквітає радість. Радість – це сяйво любові.

Молитва – це правдиве і єдине джерело життя.

Любити – значить дарувати себе і приймати іншого в дар для себе. Іншої правди, ніж любов немає.

Людина гарна, коли її погляд правдивий.

Жити – означає творити кожної миті.

Наш час стане повним настільки, наскільки ми наповнимо його своєю любов’ю.

Світло сяє на обличчі від радості, що йде від серця.

 Виражена голосом ніжність дозволяє іншій людині відчути свою унікальність.

Любов не стирає минулого, але вона змінює майбутнє.

Людина є слабкою, проте вільною. Неважливо ким ти був. Важливо, ким ти є зараз.

Щастя можна знайти і в темні часи, якщо не забувати звертатися до світла.

Любов є справжньою тільки тоді, коли робить людину вільною і незалежною.

Коли вчимося любити, від нашого серця відступає страх. Любов – не вчинок, а спосіб життя.

Всередині кожного дорослого живе дитина, яка бажає ніжності.

Мудрість плине із серця, в якому панує мир.

Важливо в життєвих ситуаціях довірятися Богові, пам’ятали, що Господь – Цар над царями, що Він контролює ситуацію, що Бог є за всім, що діється в нашому житті.

Стараймось зберігати мир і не давати вивести себе з рівноваги, що би не діялось у нашому житті, бо лише в мирі зможемо залишатися в Божій присутності, чути Його голос і чинити діла, гідні Божих дітей.

Одного дня зникнемо назавжди і час - ніколи не повернеться.

Не створювати чутки.

Життя літніх осіб полегшує усвідомлення людських цінностей і виявляє нерозривність поколінь. Літні особи мають можливість долання бар’єрів між поколіннями.

Церква – учителька та матір для супругів у труднощах.

Від християнських батьків, вимагається послух віри: вони покликані прийняти Господнє Слово, про їхнє подружнє і сімейне життя, яке Христос зробив святим.

Сімейна молитва є спільною молитвою чоловіка і жінки, батьків і дітей.

Є глибокий та життєвий зв’язок між молитвою Церкви і молитвою кожного віруючого.

Сім’ї мігрантів повинні мати можливість усюди знайти в Церкві свою батьківщину.

Любити сім’ю означає знати й шанувати її цінності та можливості й завжди підтримувати.

Любити сім’ю означає розпізнавати небезпеки та лиха, які загрожують, щоб їх здолати.

Любити сім’ю означає докладати зусиль до створення середовища, сприятливого для її розвитку.

 Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.

Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на Господа, заволодіють землею.

Щастя має сенс тільки тоді, коли є з ким його розділити.

Крихкість кришталю — це не вада, а вишуканість.

Розвиток людського духу неможливий без нового досвіду.

Якщо хочеш щось в житті, простягни руку і візьми.

Коли ти прощаєш, — ти любиш, а коли ти любиш, Бог осяває тебе світлом!

Помиляєтеся, якщо думаєте, що радість життя полягає лише у взаєминах. Дивіться скільки всього дав нам Господь — радість у всьому, в будь-якому новому досвіді.

Море дарує ризики і удари і дозволяє відчути себе сильним.

Якщо освіта не стоять на ґрунті молитви, то важко сподіватися, що ми зможемо щось по-справжньому змінити у цьому світі

Якщо я християнин, я хочу, щоби ті цінності, які для мене є важливими – стали провідними також в державі

Кожної миті стоїмо перед вибором і здійснюю його, обравши піти праворуч чи ліворуч. Бог дає мені підказки, але ніколи не змушує

Божий Дар потрібно прийняти, розвивати, бути за нього вдячним і послужити ним. Як правильно повестись з даром знає Бог.

Різниця між закоханістю і любов’ю у тому, що закоханий – це стан, коли мені добре з тобою, а коли я люблю тебе – це є стан, коли я хочу, аби тобі було добре. Я починаю дбати і про себе, а про тебе.

Усе пусте, що люди про тебе думають. Одні дивляться лагідним, добрим, зичливим оком. Другі - лукавим. Люди, які таким переймаються, скоро з ума сходять. Найліпше сміятися з того. Своє роби і йди вперед.

Ми є українцями. Віра наших батьків є вірою наших дітей. Українець українцеві є братом. Українець, народові служи. Україна є нашою матір’ю, не можна про матір говорити погано.

Думай про те, що може зробити щасливим. Будь з людьми, з якими добре! Йди тільки туди, де чекають! Роби те, що любиш робити!

Посмішка нічого не коштує,але багато додає. Вона збагачує тих,хто її отримує,не роблячи бідним того, то її дарує. Вона триває всього одну мить,а в пам'яті,іноді лишається назавжди. Ніхто не є настільки багатим,щоб не потребувати її,і нема такого бідняка,який би не став від неї багатшим. Вона творить щастя в домі,
породжує атмосферу доброзичливості і служить паролем для друзів.

Святість -здатність до навернення, до покаяння, до готовності розпочати все з початку і, особливо, до примирення та прощення

Той, хто має надію- живе.

Шляхи нелегкі, проте ми створені не для легкого життя, а для великих речей, для добра.

Насильство служить не людяності, а нелюдяності

Я вірю, що є найвища досконала Істота є Господь, і вірю, що Він радіє зі щастя тих, кого створила. І, оскільки без чеснот людина у цьому світі щасливою бути не може, я твердо вірю, що Він радай бачити мене доброчесним.

Свобода слова — це головна опора вільного уряду; коли ця підтримка втрачається, конституція вільного суспільства втрачає зміст, а на його руїнах піднімається тиранія.

Хто готовий відмовитись від свободи заради безпеки, не заслуговує ні свободи, ні безпеки.

Свободи гідні лише доброчесні люди. Коли нації стають порочними, їм більше потрібні господарі.

Люди занадто багато думають про безпеку замість того, щоб думати про можливості. Здається, вони бояться смерті.

Недовіра та обережність — це батьки безпеки.

Щасливий народ і благословенний вік, історія яких цікава.

Ніколи не було ні доброї війни, ні поганого миру.

Пам'ятай, час — це не гроші.

Якщо любиш життя — не марнуй часу, бо життя складається саме з часу.

Добре зроблене завжди краще, ніж добре сказане.

Життя — це шахи, в які ми хочемо перемогти супротивників і в яких існує велика кількість і вдалих і поганих ходів, шо певною мірою відображають наше уміння бути розсудливим.

Бачити легко, важко передбачити.

Найблагородніше питання звучить так: «Яку добру справу я можу зробити?»

Лінощі роблять будь-яку справу важкою.

Лінь — як іржа: вона роз'їдає швидше, ніж часте вживання зношує.

Велику імперію, як і великий пиріг, найлегше об'їдати з країв.

Ніколи не очікуймо неприємностей і не переживаймо за те, чого, можливо, ніколи й не буде.

Не варто оплакувати те, що можна виправити.

Самозакоханий не має суперника.

Більшість людей не люблять марнославства в інших, бо їм важко ділитись власним.

Хто купує зайве, потім продає необхідне.

Легше придушити в собі перше бажання, ніж задовольнити наступні.

Великодушна людина має кілька недоліків, щоб не засмучувати своїх друзів.

Добре тим, хто нічого не чекає, бо його ніколи не спіткає розчарування.

Ісус з Назарета залишив нам мораль і релігію — найкраще з того, що бачить світ.

Служити Богу, значить робити людям добро, молитва — це вид служіння Йому.

Якщо люди злі, коли в них є Віра, то що з ними було б без неї?

Атеїст — нещасна дитина, яка марно намагається переконати себе, що у неї немає батька.

У цьому світі все непевне, крім смерті.

Любіть своїх ворогів, бо вони говорять вам про ваші помилки.

Хто живе надією, ризикує померти голодною смертю.

Існування розумної Першопричини Богослов Ансельм, архієпископ Кентерберійский (1033—1109) заявляв що у нашій свідомості є ідея Бога як Істоти абсолютно досконалої, позбавленої яких-небудь недосконалостей. Все існуюче, досконаліше того, що мислиться, але буттям не володіє; виходить, якби Бог не мав буття, то Він не міг би мислитися як Істота абсолютно досконала. Таким чином, поняття буття невід'ємне від ідеї Бога. Мислячи або говорячи про Бога, ми говоримо про Нього як про Сущого і тим самим сповідаємо Його буття. Поняття буття розглядається як складова самої ідеї Бога, а ідея про небуття Бога, навпроти, виявляється, з погляду Ансельма, абсурдною, тому що вступає в протиріччя із самим поняттям «Бог». Ми не можемо мислити або говорити про Бога інакше як про Сущого: вимовляючи або мислячи слово «Бог», ми тим самим затверджуємо Його буття. Корисно відзначити, що це заключення розуму повністю узгоджується з ім'ям Божим, відкритому Мойсеєві на горі Хорив — «Сущий» (Яхве). У цьому Одкровенні Бог зв'язує Своє ім'я зі Своїм буттям, не даючи про Себе знати що-небудь інше, крім Свого Буття. Сам зміст цього імені може служити підставою апофатичного постулату, тому що про Бога і Його Сутність ми не можемо нічого знати поза Одкровенням, крім Його буття, та й воно стає відомим людині теж у результаті Одкровення.

 Бібліографічні посилання

Колодний А. Докази буття Бога // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Декарт Р. Соч.: В 2 т. М., 1989. Т. 1. 1994. Т. 2;

Гассенди П. Метафизическое исследование, или Сомнения и новые возражения против метафизики Декарта // Соч.: В 2 т. М., 1968. Т. 2. С. 397—778;

Гоббс Д. Соч.: В 2 т. М., 1989—1991; Спиноза Б. Этика / Пер. с лат.: Н. А. Иванцов //Избр. произв.: В 2 т. М., 1957. Т. 1. С. 359—618;

Мальбранш Н. Разыскания истины / Пер. с франц. Е. Б. Смелова. СПб., 1999;

Паскаль Б. Мысли / Пер. с франц.: Е. Линецкая. СПб., 1995;

Фенелон Ф. Доказательства о бытии Бога, взятые из познания натуры, а особливо из познания человеческого, сколько он может понять самым простым разумом / Пер. с франц.: А. Павлов. М., 1778;

Фенелон Ф. Бытие Бога, доказанное познанием природы и человека / Пер.: Дм. Иванов. М., 1809;

Локк Д. Соч.: В 3 т. Т. 1–2. М., 1985; Беркли Дж. Алкифрон, или Мелкий философ // Он же. Работы разных лет. СПб., 1996. С. 9–252;

Лейбниц Г. В. Соч.: В 4 т. М., 1982. Т. 1. 1989. Т. 4; Вольф Х. Метафизика / Пер. с нем.: В. А. Жуков //Христиан Вольф и философия в России. СПб., 2001. С. 227—358;

Юм Д. Диалоги о естественной религии // Соч.: В 2 т. М., 1966. Т. 2. С. 379—482;

Вольтер Ф. М. Метафизический трактат //Он же. Философские соч. М., 1988. С. 227—274;

Кондильяк Э. Б. де. Логика, или Начала искусства мыслить // Соч. М., 1983. Т. 3. С. 183—270;

Кант И. Единственно возможное основание для доказательства бытия Бога // Соч.: В 6 т. М., 1964. Т. 1. С. 391—508; он же. Критика чистого разума // Там же. М., 1964. Т. 3;

Кант И. Критика практического разума // Там же. М., 1965. Т. 4. Ч. 1;

Гегель Г. В. Ф. Лекции о доказательстве бытия Бога // Он же. Философия религии: В 2 т. М., 1977. Т. 2. С. 335—495;

Золотницкий В. Т. Рассуждение о бессмертии человеческой души, которое утверждается чрез доказательство Божиего бытия, открывающегося из многочисленных созданий // Мысли о душе: Рус. метафизика XVIII в. СПб., 1996. С. 158—167;

Голубинский Ф. А. Лекции по умозрительному богословию. М., 1868;

Никанор (Бровкович), архиеп. Критика «Критики чистого разума» Канта // Никанор (Бровкович). Позитивная философия и сверхчувственное бытие: В 3 т. Т. 3. СПб., 1888;

Юркевич П. Д. По поводу статей богословского содержания // Юркевич П. Д. Философские произведения. М., 1990. С. 245—350;

Неизданный Достоевский: Записные книжки и тетради: 1860—1881 гг. М., 1971. С. 667—706;

Козлов А. А. Сознание Бога и знание о Боге: Воспоминание об онтологическом доказательстве бытия Божия // ВФиП. 1895. Кн. 4 (29). С. 445—460; Кн. 5 (30). С. 558—567;

Толстой Л. Н. Критика догматического богословия // Он же. ПСС. М., 1913. Т. 11. С. 63–312;

Кудрявцев. Платонов В. Д. Из чтений по философии религии // Соч. Серг. П., 1882. Т. 2. Вып. 3. С. 206—509;

Аквилонов Е. П. О физико--телеологическом доказательстве бытия Божия. СПб., 1905;

Глаголев С. С. Бог // Пособие к изучению основного богословия. М., 1912;

Светлов П. Я. Христианское вероучение в апологетическом изложении. Х., 1910;

Бердяев Н. А. Философия свободного духа: проблематика и апология христианства. П., 1927—1928. Ч. 1;

Франк С. Л. К истории онтологического доказательства // Франк С. Л. Предмет знания. Пг., 1915. С. 438—504;

Франк С. Л. Онтологическое доказательство бытия Бога // Франк С. Л. По ту сторону «правого» и «левого». П., 1972. С. 107—151;

Ельчанинов А., свящ. Записи. М., 1992; Лосский Вл. Вера и богословие // Ельчанинов А. Спор о Софии: Ст. разных лет. М., 1996. С. 149—160;

Clarke S. A Demonstration of the Being and Attributes of God. L., 1705—1706;

Paley W. Natural Theology, or Evidences of the Existence and Attributes of the Deity: Coll. from the Appearances of Nature. L., 1802;

Юркевич П. Д. Доказательства бытия Божия // ТКДА. 1861. № 3. С. 327—357; № 4. С. 467—496; № 5. С. 30-64;

Clifford W. K. The Ethics of Belief // Idem. Lectures and Essays. L., 1879;

Логинов В. Декартовы доказательства бытия Божия // ВиР. 1897. Т. 2. Ч. 1. С. 353—372;

Голубев В. Бог как первая причина бытия, с философской и естественнонаучной точки зрения // ВиР. 1904. Т. 2. Ч. 2. С. 277—292, 325—336, 358—370, 382—392 (отд. отт.: Х., 1905);

Владимир (Богоявленский), сщмч. Доказательство бытия Божия. М., 1912;

Грузенберг С. О. Богопонимание Декарта: Опыт крит. анализа онтологического и антропологического аргумента бытия Бога // ВФиП. 1913. Кн. 3 (118). С. 273—296; Марков И. Декартово онтологическое доказательство существования Бога. Серг. П., 1914;

Hartshorne C. Man's Vision of God and the Logic of Theism. N. Y.1941;

Plantinga A. The Ontological Argument from St. Anselm to Contemporary Philosophers. N. Y., 1965;

Plantinga A. The Nature of Necessity. Oxf., 1974;

Plantinga A. Reason and Belief in God // Faith and Rationality / Ed. A. Plantinga and N. Wolterstorff. Notre Dame (Ind.), 1983;

Heinrich D. Der ontologische Gottesbeweis. Tüb., 19672; BarnesJ. The Ontological Argument. L., 1972;

Knudsen H. Gottesbeweise in Deutschen Idealismus. B.; N. Y., 1972;

Reichenbach B. The Cosmological Argument. Springfield, 1972;

Rowe W. The Cosmological Argument. Princeton, 1975; Swinburne R. The Existence of God. Oxf., 1979;

Craig W. The Cosmological Argument from Plato to Leibniz. L., 1980;

Mavrodes G. Religion and the Queerness of Morality // Rationality, Religious Belief and Moral Commitment / Ed. R. Audi and W. Wainwright. Ithaca, 1986; Argumente für Gott: Gott-Denker von der Anticke bis zur Gegenwart: Ein Autoren-Lexicon / Hrsg. K.-H. Weger. Freiburg i. Br., 1987;

Sala G. B. Kant und die Frage nach Gott: Gottbeweise und Gottesbeweiskritik in den Schriften Kants. B.; N. Y., 1990;

Klassische Gottesbeweise in der Sicht der gegenwärtigen Logik und Wissenschaftstheorie / Hrsg. F. Ricken. Stuttg., 1991.

О.В. Огірко. Ідеї креаціонізму в сучасній освіті. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. http://nvlvet.com.ua/ https://shron1.chtyvo.org.ua/Ohirko_Oleh/Idei_kreatsionizmu_v_suchasnii_osviti.pdf?